2 млн. років тому — поява первісних людей на Землі.
1 млн. років тому — поява первісних людей на території України.
IV—III тис. до н. є. — розселення племен трипільської культури на території України.
IX—VII ст. до н. є. — розселення кіммерійців між Дністром і Доном, а також на Кримському та Таманському півостровах.
VII—III ст. до н. є. — панування скіфів на території Північного Причорномор’я.
VII—VI ст. до н. є. — грецька колонізація Північного Причорномор’я.

І—II ст. — перші згадки про слов’ян у творах
римських вчених — Плінія Старшого, Тацита, Птолемея.

IV—VII ст. — формування перших східнослов’янських
політичних об’єднань — союзів племен.
VIII—IX ст. — утворення праукраїнської держави Руська земля з центром у Києві.
860—866 — походи князя Аскольда на Константинополь.
882 — вбивство Аскольда варягами, захоплення Києва Олегом.
882—912 — правління Олега на Русі.
911 — укладення договору між Руссю і Візантією.
912—945 — князювання Ігоря.
945—964 — регентство княгині Ольги.
964—972 — князювання Святослава.
980—1015 — князювання Володимира Великого.
988 — запровадження християнства в Київській Русі.
1019—1054 — князювання Ярослава Мудрого.
1037 — спорудження в Києві Софійського собору.
1097 — князівський з’їзд у Любечі.
1113 — укладення монахом Нестором першої редакції літописного зведення — «Повісті минулих літ».

1113—1125 — князювання Володимира Мономаха.
1187 — перша літописна згадка назви «Україна» щодо земель Південної Київщини та Переяславщини.
1199 — об’єднання волинським князем Романом Мстиславовичем Галицької і Волинської земель і утворення Галицько-Волинського князівства.
1223 — поразка руських дружин і половецького війська в битві на р. Калці.
1237—1240 — монгольська навала на Русь.

1238 — перемога військ Данила Галицького над німецькими лицарями-хрестоносцями під Дорогочином.
1350—1352 — боротьба польсько-угорської коаліції з Литовським князівством за Волинські землі.
1362 — перемога литовського війська над золотоординськими збройними формуваннями. Остаточна інкорпорація до Литовського князівства Київщини, Переяславщини, Волині та Поділля.
1385 — Кревська унія між Литвою та Польщею.

1387 — остаточне приєднання Галичини до Польського королівства.
1410 — поразка Тевтонського ордена від об’єднаного війська
поляків, литовців, українців та білорусів під Грюнвальдом.
1413 — городельська унія між Литвою та Польщею.

1449 — утворення Кримського ханства.

1480 — повалення золотоординського іга на Русі.

1529 — перший Литовський статут.

1554—1556 — спорудження Д.Вишневецьким на о. Мала Хортиця оборонного замка-фортеці. Заснування Запорозької Січі.
1566 — другий Литовський статут.
1569 — Люблінська унія між Литвою та Польщею. Утворення федеративної польсько-литовської держави — Речі Посполитої. Перехід під владу Польщі Київського. Волинського і Брацлавського воєводств, а також Підляшшя.

1572 — універсал польського короля Сигізмунда II Августа про утворення найманого козацького формування — початок реєстрового козацького війська.
1572 — видання у Львові друкарнею Івана Федорова першої друкованої в українських землях книги «Апостол».
1588 — Третій Литовський статут.
1591—1593 — козацько-селянське повстання під проводом К. Косинського.
1594—1596 — козацько-селянське повстання під проводом С. Наливайка.
1596 — Берестейська унія.
1616 — похід запорозьких козаків на чолі з П. Сагайдачним на Кафу, визволення невільників.
1621 — битва польсько-козацького війська з турецьким під Хотином.
1625—1638 — хвиля козацько-селянських повстань під проводом М. Жмайла. Т. Трясила, І. Сулими, П. Бута, Д. Гуні, Я. Остряниці.

1648—1676 — українська національна революція.

1648 — перемоги козацьких військ на чолі з Б. Хмельницьким над поляками під Жовтими Водами, Корсунем і Пилявцями.

1649 — розгром польського війська в битві під Зборовом. Зборівська мирна угода.

1651 — поразка козацького війська в битві під Берестечком. Білоцерківський договір.

1652 — розгром польського війська в битві під Батогом.

1653 — перемога українського війська на чолі з І. Богуном над
польсько-шляхетською армією під Монастирищем. Рішення Земського собору про прийняття Війська Запорозького під протекторат московського царя.

1654, 8 січня — Переяславська рада.

1654, березень — «Березневі статті».

1657 — смерть Б. Хмельницького.

1657—1659 — гетьманування І. Виговського.

1658 — Гадяцький договір.

1659 — розгром московських військ під Конотопом збройними формуваннями під керівництвом І. Виговського.

1659—1663 — гетьманування Ю. Хмельницького.

1659 — «Переяславські статті» Ю. Хмельницького.

1660 — Слободищенський трактат.

1661 — заснування університету у Львові.

1663 — «Чорна рада- у Ніжині.

1663—1668 — гетьманування І. Брюховецького на Лівобережній Україні.

1663—1665 — гетьманування П. Тетері на Правобережній Україні.

1665 — Московські статті. Обмеження територіально-адміністративної автономії Лівобережної України.

1665—1676 — гетьманування П. Дорошенка на Правобережній Україні.

1667 — Андрусівське перемир’я між Російською державою та Річчю Посполитою.

1668—1672 — гетьманування Д. Многогрішного на Лівобережній Україні.

1669 — -Глухівські статті».

1672—1687 — гетьманування І. Самойловича на Лівобережній Україні.

1674 — перше видання «Синопсису» (Київ).

1676—1681 — гетьманування Ю. Хмельницького на Правобережжі.

1677—1681 — Московсько-Турецька війна за Правобережну Україну.

1681 — Бахчисарайський мирний договір між Росією, Туреччиною та Кримським ханством.

1686 — «Трактат про Вічний мир» між Росією та Польщею.

1687—1708 — гетьманування І. Мазепи.

1708—1722 — гетьманування І. Скоропадського.

1709, червень — Полтавська битва.
1710 — обрання
гетьманом в еміграції П. Орлика. Бендерська Конституція.

1714 — перша згадка в джерелах про гайдамаків.

1722—1727 — діяльність першої Малоросійської колегії.
1722—1723 — гетьманування П. Полуботка.

1727—1734 — гетьманування Д. Апостола.
1727 — «Решительньїе пункти» (документ, що регулював відносини Гетьманщини з Росією).
1734—1750 — діяльність Правління Гетьманського Уряду.
1750—1764 — гетьманування К. Розумовського.
1764 —зосередження повноти влади в Україні в руках Другої Малоросійської колегії.
1768 — початок Коліївщини на Правобережній Україні.
1772 — перший поділ Польщі. Приєднання до Росії Східної Білорусії, а Галичини — до Австрії.

1775 — ліквідація царським самодержавством
Запорозької Січі.
1781 — ліквідація полкової системи на Гетьманщині, утворення натомість намісництв за російським зразком.
1783 — царський маніфест про приєднання до Російської держави Кримського ханства;
— царський указ про закріпачення селян на
Лівобережній та Слобідській Україні.

1785 — «Жалувана грамота дворянству» Катерини II, згідно з якою українська старшина зрівнювалась у правах з російським
дворянством.

1793 — другий поділ Польщі. До Росії відійшли Київщина, Східна Волинь, Поділля, Брацлавщина.

1795 — третій поділ Польщі. Росія включила до свого складу Західну Волинь, Західну Білорусію, Литву і Курляндію.
1798 — видання в Петербурзі трьох частин «Енеїди».
1803 — царський указ про «вільних
хліборобів-, згідно з яким поміщики за власним бажанням
могли відпускати кріпосних селян на волю й давати їм
земельні наділи.
1805 — відкриття Харківського університету.
1812, червень — початок агресії Наполеона проти Росії.
1812—1835 — антикріпосницькі виступи селян на Поділлі під проводом У. Кармалюка.

1818—1821 — діяльність таємної організації «Союз
благоденства», «побічні управи» якого діяли в Кишиневі,
Тульчині, Полтаві тощо.
1820 — заснування в Ніжині Гімназії вищих наук.
1821 — утворення в Тульчині таємного «Південного товариства».
1825, грудень — повстання декабристів у Петербурзі.
1825, грудень — 1826, січень — повстання Чернігівського полку в Україні.

1827—1830 — діяльність таємного демократичного гуртка у Ніжинській Гімназії вищих наук.
1830—1831 — Польське визвольне повстання на Правобережній Україні.

1833—1837 — діяльність напівлегального демократично-просвітительського та літературного угруповання «Руська трійця».
1834 — заснування університету в Києві.
1840 — видання в Петербурзі – Кобзаря» Т. Шевченка.
1843—1844 — селянське повстання під проводом Л. Кобилиці на Буковині.

1846—1847 — діяльність Кирило-Мефодіївського товариства.

1847—1848 — запровадження в Правобережній Україні «Інвентарних правил».

1848, травень — утворення у Львові першої української політичної організації — Головної руської ради.

1848 — ліквідація кріпосного права у Галичині та на Буковині.

1853—1856 — Кримська війна.

1855 — розгортання масового антикріпосницького руху «Київської козачч-ини».

1856 — «Похід у Таврію за волею» — масове самовільне переселення селян Катеринославщини та Херсонщини.

1861, лютий — царський маніфест про скасування кріпосного права в Росії.

1861—1862 — видання в Петербурзі українського журналу «Основа».

1863 — циркуляр міністра внутрішніх справ Валуєва про обмеження видання книг та заборону викладання в школах українською мовою;
— написання П. Чубинським вірша «Ще не вмерла Україна» — тексту до сучасного гімну України.

1864 — земська, судова та шкільна реформи у Росії.

1865 — заснування в Одесі Новоросійського університету;
— відкриття першої в Україні залізниці Одеса — Балта.

1867 — перетворення Австрійської імперії на дуалістичну Австро-Угорську.

1868 — створення у Львові першого осередку товариства «Просвіта».

1874 — масове «ходіння в народ».

1875 — відкриття університету в Чернівцях.

1876 — затвердження царем Емського акта, що забороняв видання та ввезення з-за кордону літератури українською мовою.

1876—1879 — діяльність народницької організації «Земля і воля».

1877 — «Чигиринська змова».

1880—1881 — діяльність «Південноросійського робітничого союзу» народників у Києві.
1882 — створення в Єлисаветграді першої української професійної театральної трупи.
1890 — утворення Русько-української радикальної партії (РУРП) — першої української політичної партії.
1892 — виникнення таємного товариства «Братство тарасівців».
1897 — організація київського та катеринославського «Союзів боротьби за визволення робітничого класу»;
— перший загальний перепис населення Росії;
— на Харківському паровозобудівному заводі завершено будівництво першого паровоза.

1900 — утворення Революційної української партії (РУП);
— видання у Львові брошури М. Міхновського «Самостійна Україна» в Петербурзі.

1905, 9 січня — розстріл робітничої демонстрації («Кривава неділя»);
— початок першої російської революції.

1905, червень — повстання на броненосці -Потьомкін».
1905, жовтень — всеросійський загальний політичний страйк. Виникнення Рад робітничих депутатів.

1905, жовтень — підписання царем маніфесту – Про удосконалення державного порядку», в якому було обіцяно громадянські свободи та скликання законодавчої Думи.

1905, грудень — збройні повстання в Харкові. Олександрівську. Горлівці.

1906, листопад — царський указ про вільний вихід селян із общини. Початок столипінської аграрної реформи.

1907. 3 червня — царський указ про розпуск II Державної думи.
Державний переворот, що фіксував поразку революції 1905—1907 pp.

1908 — утворення «Товариства українських поступовців» (ТУП).

1914, лютий — масовий рух протесту проти заборони царатом святкування сторіччя з дня народження Т. Шевченка. 1914, серпень — створення в Львові Головної української ради;
— заснування «Союзу визволення України- (СВУ).

1914 — створення в складі австро-угорської армії українського
добровольчого Легіону січових стрільців (УСС);
— утворення царським урядом Галицько-Буковинського генерал-губернаторства.

1917, 27 лютого — перемога Лютневої демократичної революції. Повалення самодержавства в Росії.
1917. 4 березня — утворення Центральної Ради.
1917, 23 червня — І Універсал Центральної Ради.
1917, 3 липня — II Універсал Центральної Ради.
1917, липень — збройний виступ полуботківців.
1917, серпень — тимчасова інструкція Генеральному секретаріатові Тимчасового уряду, яка суттєво обмежувала права України.

1917, листопад — III Універсал Центральної Ради. Проголошення Української Народної Республіки (УНР).
1917, 3 грудня — маніфест РНК до українського народу з ультимативними вимогами до Центральної Ради.
1917,12 грудня — проголошення радянської влади в Україні на Всеукраїнському з’їзді Рад у Харкові.
1917, 5 грудня — початок наступу радянських військ на Київ.

1918, 11 січня — IV Універсал Центральної Ради.

1918, 26 січня — підписання мирного договору між УНР і Німеччиною та її союзниками:
— вступ до Києва радянських військ на чолі з М. Муравйовим.

1918, 18 лютого — початок наступу німецьких військ на територію України.

1918, 23 квітня — Українська Центральна Рада зобов’язалась поставляти кайзерівській Німеччині продовольсто для потреб армії.

1918, 29 квітня — ухвалення Центральною Радою Конституції УНР;
— проголошення на Всеукраїнському хліборобському з’їзді П. Скоропадського гетьманом України. Здійснення державного перевороту і перехід усієї повноти влади в Україні до рук гетьмана.

1918, листопад — проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР);
— утворення Директорії.

1918, 14 грудня — вступ до Києва збройних формувань Директорії.
Зречення гетьманом П. Скоропадським влади.

1919, 22 січня — Акт злуки УНР і ЗУНР.

1919, 6 січня — проголошення Української Соціалістичної Радянської Республіки (УСРР) декретом Тимчасового робітничо-селянського Уряду України.

1919, 10 березня — прийняття III Всеукраїнським з’їздом рад (Харків) першої Конституції УСРР. Юридичне оформлення радянської державності в Україні.

1919, липень — окупація Криму та майже всього Лівобережжя, за винятком Чернігівщини, військами Денікіна.

1919, 3 грудня — затвердження VIII Всеросійською конференцією РКП(б) резолюції ЦК РКП(б)
«Про радянську владу на Україні».

1919. 11 грудня — створення Всеукраїнського революційного комітету на чолі з Г. Петровським.

1919, 16 грудня — вступ збройних формувань Червоної армії до Києва.

1920, квітень — підписання Варшавського договору між УНР та Польщею.

1920, 25 квітня — початок радянсько-польської війни.

1920, 6 травня — вступ польсько-українського війська до Києва.

1920, 26 травня — початок Київської наступальної операції. Контрнаступ радянських військ.

1920. 12 жовтня — підписання у Ризі угоди про перемир’я та попередні умови миру між РСФРР та УСРР з одного боку та Польщею — з іншого.

1920, листопад — остаточний розгром армії Врангеля в Криму. Ліквідація Південного фронту.

1921, березень — ухвала X з’їздом РКП(б) постанови про запровадження нової економічної політики (неп).

1921, 18 березня — підписання Ризького мирного договору між Польщею і РСФРР та УСРР.

1921—1923 — голод в Україні.
1922, 30 грудня — затвердження І з’їздом СРСР декларації про утворення Союзу РСР і союзного договору.
1923, березень — остаточне визнання Східної Галичини частиною Польщі Радою послів великих держав у Парижі.

1923, 20 вересня — остаточна ліквідація Наркомату закордонних справ УСРР.

1924 — II з’їзд Рад СРСР, що затвердив Конституцію СРСР.

1925, березень — саморозпуск УКП.

1925, грудень — проголошення XIV з’їздом РКП(б) курсу на індустріалізацію.

1925—1928 — літературна дискусія, розпочата М. Хвильовим.

1928—1932 — п’ятирічний план розвитку народного господарства України.

1928 — «Шахтинська справа».

1929, січень — створення у Відні Організації Українських Націоналістів (ОУН).

1929 — перехід до політики суцільної колективізації.

1930 — кампанія «пацифікації» в західноукраїнських землях.

1932—1933 — голод в Україні.

1932, жовтень — пуск Дніпрогесу.

1933—1937 — другий п’ятирічний план розвитку народного господарства України.

1937, січень — ухвалення нової Конституції УРСР Надзвичайним XIV з’їздом Рад України.

1937, 5 серпня – Початок «Великого терору» у відповідності до оперативного наказу НКВC СРСР №00447 «Про репресування колишніх куркулів, карних злочинців та інших антирадянських елементів» від 30 липня 1937 р.

1938, 11 жовтня — здобуття Закарпаттям автономії.

1939, 15 березня — проголошення самостійності Карпатської України.

1939, 23 серпня — підписання договору між СРСР і Німеччиною про ненапад, а також таємної угоди про розмежування сфер інтересів у Східній Європі.

1939, 1 вересня — початок Другої світової війни.

1939. 17 вересня — перехід радянськими військами польського кордону.

Початок радянізації Західної України.

1939, 28 вересня — підписання радянсько-німецького договору про дружбу та кордони.

1940, червень — Інкорпорація Бессарабії та Північної Буковини до складу Радянського Союзу.

1941, 22 червня — початок німецько-радянської війни під час якої постраждала велика кількість мирного населення України.

1941, ЗО червня — ухвалення Українськими національними зборами у Львові Акта про відновлення Української держави.

1941, липень — вересень — оборона Києва.

1941, жовтень — липень — оборона Севастополя.

1942, 20 червня — створення Українського штабу партизанського руху (УШПР).

1942, жовтень — утворення Української Повстанської Армії (УПА).

1942.18 грудня — Визволення першого українського населеного пункту — с. Півнівки Міловського р-ну Ворошиловградської (Луганської) обл.

1942 — рейд партизанського формування С. Ковпака з Путивля до Карпат.

1943, листопад — Київська наступальна операція.

1943, 6 листопада — Київ звільнено від фашистських військ гітлерівської Німеччини.

1944, липень — утворення Української Головної Визвольної Ради (УГВР).

1944, 28 жовтня — визволення радянськими військами Закарпатської України.

1945, 6 травня — прибуття української делегації до Сан-Франциско на установчу конференцію 00Н.

1945, 9 травня — перемога збройних сил СРСР над фашистськими військами гітлерівської Німеччини.

1946—1947 — голод в Україні.

1947, квітень — операція «Вісла» — депортація українського населення Холмщини та Лемківщини до Західної Польщі.

1949, грудень — звільнення М. Хрущова з посади першого секретаря ЦК КП(б)У, обрання на цю посаду Л. Мельникова.

1950, 5 березня — загибель командуючого УПА Р. Шухевича (Т. Чупринки).

1953, 5 березня — помер Й. Сталін.

1953, червень — звільнення Л. Мельникова з посади першого секретаря ЦК КП України, призначення на цю посаду 0. Кириченка.

1954. 19 лютого — передача Криму зі складу РСФСР до складу УРСР рішенням Президії Верховної Ради СРСР.

1956, лютий — XX з’їзд КПРС. Доповідь М. Хрущова «Про культ особи і його наслідки».

1957, травень — проголошення М. Хрущовим надпрограми у тваринництві.

1959, 23 квітня — утворена Спілка журналістів України

1959, 15 жовтня — вбивство в Мюнхені агентом КДБ С. Бандери.

1960, лютий — пуск першого атомного реактора в Україні.

1961, січень — суд у Львові над членами Української робітничо-селянської спілки (УРСС), створеної Л. Лук’яненком.

1963, липень — звільнення М. Підгорного з посади першого секретаря ЦК КПУ,
призначення на цю посаду П. Шелеста.

1972, травень — звільнення П. Шелеста з посади першого секретаря ЦК КПУ,
обрання на цю посаду В. Щербицького.

1976, жовтень — утворення Української Гельсінської групи на чолі з М. Руденком.

1985, квітень — проголошення на Пленумі ЦК КПРС курсу на перебудову.

1986, 26 квітня — аварія на Чорнобильській АЕС.

1988 — XIX Всесоюзна конференція КПРС.

1989, 26 березня – вибори народних депутатів СРСР.

1989, вересень — установчий з’їзд Народного Руху України за перебудову.

1989, жовтень — прийняття Верховною Радою УРСР Закону про мови в УРСР.

1989, 4 березня — вибори до Верховної Ради УРСР.

1990, 11 червня – Верховна Рада Української РСР ухвалила постанову «Про зміну порядку обчислення часу на території Української РСР». Даною постановою встановлювався з 1 липня 1990 року на території Української РСР час другого часового поясу без додання однієї години.

1990, 16 липня — ухвала Верховною Радою УРСР Декларації про державний суверенітет України.

1991, серпень — спроба державного перевороту в СРСР.

1991, 24 серпня — проголошення Верховною Радою України Акта про державну незалежність України.

1991, 20 вересня за рішенням Верховної Ради України КДБ УРСР був реорганізований у Службу національної безпеки України (СНБУ).

1991, 1 грудня — проведення референдуму про незалежність України.
Обрання Президентом України Л. Кравчука.

1991, 8 грудня — юридичне оформлення розпаду СРСР. Проголошення утворення Співдружності Незалежних Держав (СНД).

1992,15 січня — ухвала указу Президії Верховної Ради України про Державний гімн України (затверджено мелодію М. Вербицького «Ще не вмерла Україна»).

1992, 19 лютого — затвердження Верховною Радою України тризуба малим гербом України.

1993, 2 липня — схвалення Верховною Радою України «Основних напрямків зовнішньої політики України».

1994, 27 березня — вибори до Верховної Ради України.

1994, червень — вибори Президента України. Президентом обрано Л. Кучму.

1995, 8 червня — підписання Конституційного договору між Верховною Радою України та Президентом України «Про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової
Конституції України».

1996, 28 червня — прийняття Верховною Радою України Конституції України.

1996, 12 липня — в Маріїнському палаці відбулося урочисте підписання тексту Закону України «Про прийняття Конституції України і введення її в дію».

1997, 30 травня — підписання Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Росією та Україною.

1997, 9 липня — підписання Хартії про особливе партнерство між Україною і НАТО.

1998, 29 березня — вибори до Верховної Ради України.

1999, жовтень — листопад — вибори Президента України — Президентом обрано Л. Кучму.

2000, 16 квітня — проведення всеукраїнського референдуму з питань державного будівництва.

2000, осінь — 2001, весна — масові акції протесту («Україна без Кучми»), спричинені вбивством журналіста Г. Гонгадзе, «касетний скандал».

2001, січень — зміна керівництва Верховної Ради України, названа «оксамитовою» революцією;
— створення парламентської більшості.

2004, 15 травня у Стамбулі українська співачка Руслана Лижичко здобула перемогу на пісенному конкурсі «Євробачення-2004».

2004, жовтень — грудень — вибори Президента України;
— помаранчева революція.

2004, 26 грудня — переголосування у другому турі виборів, у результаті якого Президентом України обрано В. Ющенка.

2007, 18 грудня – Тимошенко Юлія Володимирівна призначена Прем’єр-міністром України

2010, 25 лютого – інаугурація Президента України Віктора Федоровича Януковича.

2010, 11 березня – Азаров Микола Янович призначений Прем’єр-міністром України

2010, 12 квітня – в Україні оголошено Днем жалоби у зв’язку з авіакатастрофою під Смоленськом, у якій загинули президент Польщі Лех Качинський, його дружина, велика група польських політиків, громадських діячів та військових.

2011, 14 травня – Українська виконавиця Міка Ньютон (справжнє ім’я — Оксана Стефанівна Грицай) з піснею “Angel” посіла 4 місце на Євробаченні 2011.

2011, 12 вересня – у бразильському місті Сан-Паул відбувся фінал 60-го ювілейного конкурсу «Міс Всесвіт 2011». Україну на цьому конкурсі представила студентка Одеського інституту прокуратури і слідства Олеся Стефанко, яка посіла друге місце і стала першою віце-міс Всесвіту – 2011.

2011, 20 вересня – Верховна Рада України ухвалила постанову «Про зміну порядку обчислення часу на території України», яку було скасовано 18 жовтня 2011 року.

2014, 21 березня – Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк і глави держав та урядів 28 країн Європейського Союзу у Брюсселі підписали політичну частину Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом.

2014, 7 червня – Відбулась інавгурація Президента України Петра Олексійовича Порошенка.

2014, 27 червня – У Брюсселі президент України Петро Порошенко підписав економічну частину угоди про асоціацію з Євросоюзом. Свій підпис під документом з боку ЄС поставив президент Ради ЄС Герман ван Ромпей. Він отримав це право після відповідного рішення Ради ЄС на рівні міністрів закордонних справ у Люксембурзі.
2015, 9 квітня – Верховна Рада України прийняла Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», який набрав чинності 21 травня 2015 року.