Перше десятиріччя після проголошення незалежності судоустрій України визначав Закон УРСР «Про судоустрій України» від 5 червня 1981 року. Перша редакція цього закону передбачала, що судову систему Української РСР становлять Верховний Суд Української РСР, обласні суди, Київський міський суд та районні (міські) народні суди. Районні (міські) народні суди розглядали всі цивільні і кримінальні справи, за винятком справ, віднесених законом до відання інших судів. У випадках, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, районний (міський) народний суд або народний суддя розглядав справи про адміністративні правопорушення.

15 січня 1998 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про Вищу раду юстиції», утворення якої було передбачено Конституцією України.

7 лютого 2002 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про судоустрій України», який набув чинності з 1 червня. Закон врегулював основні питання судоустрою. Зміни, внесені до законодавства, визначили систему загальних судів відповідно до вимог Конституції України. Відбулося реформування арбітражних судів у спеціалізовані господарські суди. Закон визначав, що спеціалізованими є господарські, адміністративні та «інші суди, визначені як спеціалізовані». Формування системи адміністративних судів було здійснено тільки у 2005 році. З прийняттям цього закону втрачали чинність Закон УРСР «Про судоустрій України» 1981 року, Закон України «Про господарські суди» 1991 року та деякі інші закони.

7 липня 2010 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про судоустрій і статус суддів». Цим законом вносяться істотні зміни в судову систему України, зокрема передбачається введення системи вищих спеціалізованих судів по всім галузям юрисдикції: створення Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ, який разом з Вищим адміністративним судом України та Вищим господарським судом України буде працювати як суд касаційної інстанції. Реформою ліквідовані військові суди — тепер справи, що мали б розглядатися гарнізонними військовими судами розглядаються судами загальної юрисдикції першої інстанції, а справи, що мали б розглядатися у апеляційних військових судах розглядаються у апеляційних судах загальної юрисдикції. Також реформою різко обмежено компетенцію Верховного суду — він може переглядати рішення Вищих спеціалізованих судів тільки за наявності визначених законом обставин.

12 лютого 2015 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд», що набрав чинності 29 березня 2015 року, яким:

• розширено повноваження Верховного Суду щодо самостійного прийняття справ до провадження у т. зв. IV інстанції та підстав перегляду справ;
• судам надано право відступати від правових позицій Верховного Суду з одночасним наведенням відповідних мотивів у рішенні;
• змінено порядок формування Вищої ради юстиції;
• доступ до судових рішень зроблено більш відкритим;
• змінено порядок розгляду Верховною Радою України питань про звільнення суддів;
• Закон України «Про судоустрій і статус суддів» викладено в новій редакції;
• запроваджено первинне кваліфікаційне оцінювання суддів (тобто переатестацію) всіх суддів.
• передбачено створення апеляційних округів загальних судів;
• передбачено обладнання необхідної кількості залів судових засідань у дворічний термін.

Велика судова реформа 2016 року, що складається з Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», та нового Закону України «Про судоустрій і статус суддів», була прийнята без суттєвого обговорення Верховною Радою України 2 червня 2016 року. Реформа полягає в наступному:

• Перетворення чотирирівневої судової системи на трирівневу (місцеві/окружні суди — апеляційні суди — новий Верховний Суд, у складі якого діють Велика Палата, Касаційний адміністративний суд, Касаційний господарський суд, Касаційний кримінальний суд, Касаційний цивільний суд). ВГСУ, ВАСУ, ВСС ліквідуються, але спеціалізація судочинства залишається.
• Всіх суддів призначатимуть на конкурсній основі. Нові кваліфікаційні вимоги до суддів ВСУ. Утворення Громадської ради доброчесності.
• Створення окремих Вищого антикорупційного суду та Вищого суду з питань інтелектуальної власності.
• Обмеження суддівської недоторканності.
• Утворення Вищої ради правосуддя замість Вищої ради юстиції.
• Істотне підвищення суддівської винагороди (зарплати).
• Розширення дисциплінарної відповідальності суддів, кваліфікаційне оцінювання.
• Зміна порядку призначення, переведення суддів.
• Введення інституту конституційної скарги громадянина до Конституційного Суду.
• Поступове впровадження адвокатської монополії на представництво в судах.

21 грудня 2016 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про Вищу раду правосуддя», яка утворена замість Вищої ради юстиції. Кількість членів ради збільшилася на одного – до 21, але при цьому з її складу виключено міністра юстиції і генерального прокурора. Вища рада правосуддя отримала право усувати, переводити, звільняти суддів і подавати президенту подання на їх призначення. Також рада матиме право давати згоду на затримання і арешт суддів.

3 жовтня 2017 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів». Основні зміни до кодексів:

• Врегульовано питання діяльності нового Верховного Суду і Вищого суду з інтелектуальної власності
• Встановлено певні обмеження для подачі громадянами касаційних скарг в новий Верховний Суд
• Введено нові поняття для удосконалення судової системи як «зразкова справа» і «типова справа», а також інститут наказного провадження і досудового врегулювання спору
• Введено штрафи за зловживання процесуальними правами і обов’язками сторін у суді
• Створено Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.