Автомобільний транспорт України

Автомобільний транспорт – галузь транспорту, яка забезпечує
задоволення потреб населення та суспільного виробництва у
перевезеннях пасажирів та вантажів автомобільними транспортними
засобами.

До складу автомобільного транспорту входять підприємства автомобільного транспорту, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів, авторемонтні та шиноремонтні підприємства, рухомий склад автомобільного транспорту, транспортно-експедиційні підприємства, а також автовокзали й автостанції, навчальні заклади, ремонтно-будівельні організації та соціально-побутові заклади, інші підприємства, установи й організації, незалежно від форм власності, що забезпечують роботу автомобільного транспорту.

До персоналу автомобільного транспорту належать працівники, які безпосередньо надають послуги з перевезення пасажирів чи вантажів, виконують роботи з ремонту та технічного обслуговування транспортних засобів, надають допоміжні послуги, пов’язані з перевезеннями.

До земель автомобільного транспорту належать землі, надані в
користування під споруди і устаткування енергетичного, гаражного та паливно-роздавального господарства, автовокзали, автостанції, лінійні виробничі споруди, службово-технічні будівлі, станції технічного обслуговування, автозаправні станції, автотранспортні, спортно-експедиційні підприємства, авторемонтні заводи, бази, вантажні двори, майданчики контейнерні та для перечеплення, службові та культурно-побутові приміщення й інші об’єкти, що забезпечують роботу автомобільного транспорту.

До земель дорожнього господарства належать землі, надані в користування під проїзну частину, узбіччя, земляне полотно, декоративне озеленення, резерви, кювети, мости, тунелі, транспортні розв’язки, водопропускні споруди, підпірні стінки, смуги відведення і розташовані в їх межах інші дорожні споруди та обладнання.

До складу земель дорожнього господарства входять також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені
споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме:

паралельні об’їзні дороги, паромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з’їзди;

майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, підприємства та об’єкти служби дорожнього сервісу;

будинки (в тому числі жилі) та споруди дорожньої служби з виробничими базами;

придорожні лісосмуги для захисту доріг і вирощування
деревини, в тому числі ділової.

Землі, що знаходяться під автомобільними дорогами загального
користування та їх спорудами, надаються дорожнім організаціям у користування відповідно до чинного законодавства.

Основним завданням державного регулювання та контролю у сфері
автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й
ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових
транспортних послуг.

Державне регулювання та контроль у сфері автомобільного
транспорту спрямовані на:

забезпечення балансу інтересів держави, органів місцевого самоврядування, користувачів транспортних послуг та підприємств, установ, організацій, інших юридичних та фізичних осіб – суб’єктів господарювання на автомобільному транспорті незалежно від форм власності;
забезпечення якісного та безпечного функціонування автомобільного транспорту;

розвиток та удосконалення нормативної бази діяльності автомобільного транспорту;

визначення загальних засад стратегічного розвитку, системи управління, реформування та регулювання автомобільного транспорту;

визначення пріоритетних напрямів розвитку та шляхів оптимізації діяльності автомобільного транспорту;

захист прав споживачів під час їх транспортного обслуговування;

захист національного ринку транспортних послуг та суб’єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність у сфері автомобільного транспорту;

створення рівних умов для роботи всіх суб’єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність у сфері автомобільного транспорту, обмеження монополізму та розвиток конкуренції;

забезпечення зайнятості населення, підготовки спеціалістів і робочих кадрів, охорони праці;

раціональне використання енергетичних та матеріальних ресурсів;

охорону довкілля від шкідливого впливу автомобільного транспорту, проведення науково-технічної роботи, досліджень та розвиток системи статистики.

Державне регулювання та контроль у сфері автомобільного транспорту реалізується шляхом проведення центральними та місцевими органами виконавчої влади, державними органами управління автомобільним транспортом, органами місцевого самоврядування економічної, тарифної, науково-технічної та соціальної політики, ліцензування, стандартизації та сертифікації на автомобільному транспорті, задоволення потреб автомобільного транспорту в паливно-енергетичних і матеріально-технічних ресурсах і транспортних засобах.

Система органів державного регулювання та контролю

Верховна Рада України визначає основні напрями державної політики у сфері автомобільного транспорту, законодавчі основи її реалізації.

Загальне державне регулювання діяльності автомобільного транспорту здійснює Кабінет Міністрів України відповідно до своїх повноважень.

Центральний орган виконавчої влади з питань автомобільного транспорту забезпечує проведення державної політики на автомобільному транспорті через урядові органи державного управління на автомобільному транспорті, службу міжнародних автомобільних перевезень та місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування.

Нормативно-правові акти центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту, видані в межах його компетенції, обов’язкові до виконання на території України.

У складі центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту функціонують урядовий орган державного управління з питань регулювання діяльності автомобільного транспорту та урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим та обласні державні адміністрації формують у приміському та міжміському сполученні мережу автобусних маршрутів загального користування, які не виходять за межі території Автономної Республіки Крим чи області, та здійснюють контроль за виконанням транспортного законодавства на відповідній території згідно з повноваженнями, визначеними законами України.

Органи місцевого самоврядування формують мережу міських автобусних маршрутів загального користування і здійснюють контроль за виконанням транспортного законодавства на відповідній території згідно з повноваженнями, визначеними законами України.

Служба міжнародних автомобільних перевезень здійснює у пунктах пропуску через державний кордон України та у пунктах видачі дозволів автомобільним перевізникам України контроль за дотриманням ними законодавства України, що стосується виконання міжнародних автомобільних перевезень.

Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Центральний орган виконавчої влади

в галузі автомобільного транспорту

Після розпаду СРСР в Україні як незалежній державі в 1992 році створюється Міністерство транспорту України, а в його складі департаменти за усіма видами транспорту, в тому числі і департамент автомобільного транспорту.

Відповідно до Указу Президента України від 11.09.1995 № 826/95
в структурі Міністерства транспорту України ліквідовується департамент автомобільного транспорту та утворюється Державний департамент автомобільного транспорту України, як органа державної виконавчої влади, підвідомчий Міністерству транспорту України.

Відповідно до Указу Президента України від 13.03.1999 № 250/99 на базі Державного департаменту автомобільного транспорту України, який вирішено було ліквідувати, утворюється Державна адміністрація автомобільного транспорту України,
яку відповідно до Указу Президента України від 15.12.1999 №1573/99 також ліквідували, а її функції поклали на Міністерство транспорту та зв’язку України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 2000 року №586
у складі Міністерства транспорту був утворений Державний департамент автомобільного транспорту на базі Державної адміністрації автомобільного транспорту, яку ліквідували відповідно доУказу Президента України від 15 грудня 1999 №1573/99.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року №681
«Питання державного управління в галузі автомобільного транспорту»
була утворена
Державна адміністрація автомобільного транспорту на базі Державного департаменту автомобільного транспорту, який було ліквідовано.

Державна адміністрація автомобільного транспорту була ліквідована відповідно до
постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2011 року №346
«Про ліквідацію урядових органів»
в зв’язку з утворенням відповідно до
Указу Президента України від 09.12.2010 №1085/2011
«Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади»

Державної автотранспортної служби України.

Відповідно до Указу Президента України від 06.04.2011 № 370/2011
«Питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади»

утворюється Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті на базі Державної автотранспортної служби України, яка реорганізовується.

Указом Президента України від 06.04.2011 № 387/2011 затверджується Положення про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті.

Відповідно до цього положення Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті (Укртрансінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем’єр-міністра України – Міністра інфраструктури України.

Укртрансінспекція України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, на перевезення яким видано ліцензію, міському електричному, залізничному транспорті, експлуатації автомобільних доріг загального користування.

Організація пасажирських перевезень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування

Організація пасажирських перевезень покладається:

на міжнародних та міжміських і приміських автобусних маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласні маршрути), – на урядовий орган державного управління на автомобільному транспорті;

на міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), – на Раду міністрів Автономної Республіки Крим чи обласні держадміністрації;

на міських автобусних маршрутах загального користування – на виконавчий орган сільської, селищної, міської ради відповідного населеного пункту.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування
зобов’язані:

забезпечувати формування автобусної маршрутної мережі

загального користування й мережі таксомоторних стоянок та розробляти перспективи їх розвитку;

організовувати утримання в належному стані проїзної частини
автомобільних доріг та під’їздів (на міських автобусних маршрутах
загального користування) і в разі завдання матеріальних збитків автомобільному перевізнику, що обслуговує автобусний маршрут загального користування, унаслідок неналежного утримання проїзної частини автомобільної дороги чи під’їзду компенсувати йому збитки;

забезпечувати облаштування необхідною інфраструктурою
автобусних маршрутів загального користування, а саме – автопавільйонами, інформаційним забезпеченням пасажирів і підтримувати її в належному технічному та санітарному стані;

забезпечувати розроблення паспортів автобусних маршрутів
загального користування з визначенням необхідної кількості автобусів, їх пасажиромісткості, класу, технічних та екологічних показників, розкладу руху. Порядок розроблення та
затвердження паспорта маршруту визначає центральний орган виконавчої влади з питань
автомобільного транспорту;

проводити конкурс на перевезення пасажирів на автобусних
маршрутах загального користування;

забезпечувати укладання договору на автобусних маршрутах
загального користування із автомобільним перевізником – переможцем конкурсу
на міських, приміських та міжміських автобусних маршрутах загального користування,
які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), чи надання
дозволу на приміських та міжміських автобусних маршрутах загального користування,
які виходять за межі території області (міжобласні маршрути), та забезпечувати контроль за виконанням ним умов договору чи дозволу;

забезпечувати безпечне і якісне обслуговування пасажирів на
автобусних маршрутах загального користування;

забезпечувати компенсацію втрат автомобільному перевізнику
внаслідок перевезення пільгових категорій пасажирів та регулювання
тарифів.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування
мають право:

достроково розірвати договір з автомобільним перевізником чи
позбавити його дозволу в разі порушення ним умов договору чи дозволу і призначити для роботи на автобусному маршруті загального користування (групі маршрутів) автомобільного перевізника, який за результатами конкурсу зайняв наступне місце, а в разі їх відмови – призначати до проведення конкурсу автомобільного перевізника один раз на термін не більше ніж три місяці;

у разі припинення автомобільним перевізником перевезення
пасажирів на автобусному маршруті загального користування призначати перевізника, який за результатами конкурсу зайняв наступне місце, а в разі їх відмови – призначати до проведення конкурсу автомобільного перевізника один раз на термін не більше ніж три місяці;

у разі відкриття автобусного маршруту, який не має паспорта,
призначати один раз тимчасового автомобільного перевізника на термін до трьох місяців, після чого за результатами функціонування маршруту приймати рішення щодо доцільності відкриття маршруту та проведення конкурсу;

укладати договір із автомобільним перевізником (на таксі) на
право користування облаштованими таксомоторними стоянками та послугами диспетчерських станцій, якщо таксомоторні стоянки та диспетчерські станції є власністю органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.


Нормативно-правова база
діяльності автомобільного транспорту


Історія розвитку автомобільного транспорту

Comments are closed.