Залізничний транспорт України

Залізничний транспорт – виробничо-технологічний комплекс
організацій і підприємств залізничного транспорту загального користування, призначений для забезпечення потреб суспільного виробництва і населення країни в перевезеннях у внутрішньому і міжнародному сполученнях та надання інших транспортних послуг усім споживачам без обмежень за ознаками форми власності та видів діяльності тощо.

Залізниця – статутне територіально-галузеве об’єднання, до
складу якого входять підприємства, установи та організації залізничного транспорту і яке, при централізованому управлінні, здійснює перевезення пасажирів та вантажів у визначеному регіоні транспортної мережі.

Історія

4 листопада 1861 року вперше по українській землі проїхав пасажирський поїзд “Ярослав” з Відня до Львова.

Першими залізницями в Україні стали Балаклавська залізниця (1855), Перемишль — Львів (1861) на заході й Одеса — Балта (1865) на півдні країни. Вже з 1868 р. будувалися багато залізниць.

До кінця XIX ст. залізнична мережа України в основному сформувалася. Щільність залізничних шляхів сполучення в Україні становить 38 км на 1 тис. км, у Франції, наприклад, 65 км на 1 тис. км (1983 р.). Мережа залізниць найщільніша на південному сході (Донбас), а також на заході країни. Загальна довжина залізничних шляхів загального користування— 22,3 тис. км, із них 9,8 тис. км, або 44 %, електрифіковано, 8,0 тис. км, або 36 %, є дво- і багатоколійними.

Історія будівництва українських залізниць (карта)


Історія створення Державної адміністрації залізничного транспорту України

Найважливіші магістралі

Найважливішими залізничними магістралями України є: Київ – Коростень – Новоград Волинський – Шепетіка – Здолбунів – Львів; Київ — Фастів — Козятин — Здолбунів — Львів, Козятин — Жмеринка — Одеса, Київ — Конотоп — Шостка, Київ — Полтава — Харків — Дебальцеве, Фастів — Сміла — Дніпропетровськ, Кривий Ріг — Дніпропетровськ — Донецьк, Харків — Дніпропетровськ — Запоріжжя — Сімферополь — Севастополь, Львів — Мукачеве — Чоп та ін.

Найбільшими залізничними вузлами з розвиненим станційним господарством є Київ, Львів, Харків, Дніпропетровськ, Фастів, Дебальцеве, Жмеринка, Сміла, Лозова, Знам’янка та ін.

Статистичні показники

Сьогодні Україна має розвинену мережу залізниць, експлуатаційна протяжність головних колій складаэ 22300 км, в тому числі 9978 км (44,7 %) колій електрифіковано.

Ширина колії — 1520 мм; існують вузькоколійні ділянки (переважна більшість завширшки 750 мм) і невеликі прикордонні ділянки європейського стандарту (1435 мм)

Кількість залізничних станцій — 1648 (126 основних вокзалів)

Переїзди з автоматичною переїздною сигналізацією — близько 4000

Парк вантажних вагонів — 174939 од.

Парк пасажирських вагонів — 8429 од.

Парк тепловозів — 2718 од.

Парк електровозів — 1796 од.

Парк електропоїздів — 1443 од.

Парк дизель-поїздів — 186 од.

Чисельність працівників — 375.900 осіб

Обсяг пасажиропотоку — 500 мільйонів пасажирів

Обсяг вантажопотоку — 300 мільйонів тонн

Кількість фірмових пасажирських потягів — 62 од.

За іншими даними (Алла Єрьоменко «Дзеркало тижня» №45, 21 листопада 2009. Михайло Костюк: «Ми не можемо собі дозволити зупинити залізницю») у розпорядженні «Укрзалізниці»:

понад 137 тис. вантажних вагонів;

більш як 7,5 тис. пасажирських вагонів;

близько 4,3 тис. локомотивів.

у 2008 році перевезено 498,5 млн. тонн вантажів, у тому числі:

69,8 млн. тонн транзитних;

обсяги перевезень по транспортних коридорах № 3, 5, 9 перевищили в 2008 році 105 млн. тонн вантажів.

Послугами залізничного транспорту скористалися 518,8 млн. пасажирів.

Організаційна структура

Органом управління залізничним транспортом загального користування, є Державна адміністрація залізничного транспорту України (Укрзалізниця), яка була створена на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14 грудня 1991 року № 356.

До сфери управління Укрзалізниці входять
Донецька,
Львівська,
Одеська,
Південна,
Південно-Західна та
Придніпровська залізниці,
а також інші підприємства й організації єдиного виробничо-технологічного комплексу, що забезпечують перевезення вантажів і пасажирів.

Карта залізниць України

Укрзалізниця здійснює централізоване управління процесом
перевезень у внутрішньому і міжнародному сполученні та регулює виробничо-господарську діяльність залізниць у сфері організації цього процесу.

Укрзалізниця є юридичною особою, має самостійний баланс,
розрахункові рахунки в установах банків, печатку із зображенням
Державного герба України і своїм найменуванням.

Укрзалізницю очолює генеральний директор, який призначається Кабінетом Міністрів України.

Керівники Укрзалізниці

  • Олійник Борис Степанович президент Укрзалізниці —
    начальник Південно-Західної залізниці (14 грудня 1991 — 9 серпня 1993)
  • Железняк Леонід Леонідович (9 серпня 1993 — 14 лютого
    1997)
  • Слободян Анатолій Васильович (7 квітня 1997 — 12
    квітня 2000)
  • Кірпа Георгій Миколайович (24 квітня 2000 — 27 грудня
    2004)
  • Корнієнко Володимир Володимирович, генеральний
    директор Укрзалізниці (5 січня — 24 лютого 2005)
  • Афтаназів Зенко Семенович, заступник Міністра
    транспорту та зв’язку України — генеральний директор Укрзалізниці (березень
    — листопад 2005)
  • Гладкіх Василь Іванович (30 листопада 2005 — 2006)
  • Козак Володимир Васильович, генеральний директор
    Укрзалізниці (23 серпня 2006 — 08 листопада 2007)
  • Науменко Петро Петрович, (05-24 грудня 2007)
  • Мельничук Василь Олексійович, (29 грудня 2007 — 17
    грудня 2008)
  • Костюк Михайло Дмитрович ( 17 грудня 2008 – 18 березня
    2011)
  • Козак Володимир Васильович (з 21 березня 2011)

Керівництво Укрзалізниці


Телефонний довідник Укрзалізниці

Безпека на залізничному транспорті

Забезпечення реалізації державної політики з питань безпеки на залізничному транспорті покладено на Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті, яку було утворено Указом Президента України від 06.04.2011 № 370/2011 «Питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» на базі Державної автотранспортної служби України, яка реорганізовується.

Указом Президента України від 06.04.2011 № 387/2011 затверджене Положення про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті.

Відповідно до цього положення Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті (Укртрансінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем’єр-міністра України – Міністра інфраструктури України.

Укртрансінспекція України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, на перевезення яким видано ліцензію, міському електричному, залізничному транспорті, експлуатації автомобільних доріг загального користування.

Пасажирські перевезення

На залізничному транспорті України впроваджується рух пасажирських поїздів зі швидкістю до 160 кілометрів на годину, однак при цьому необхідно вирішити проблему розподілу мережі на лінії з переважно вантажним і переважно пасажирським рухом та підвищити частоту руху пасажирських поїздів. Водночас пропускну спроможність залізниць на Кримському напрямку вичерпано.

Основні вантажі

Основними вантажами є мінеральні добрива, будівельні матеріали, кам’яне вугілля та руди, зокрема залізні. Важливе місце займають також різноманітні метали і нафтові вантажі.

Ці вантажі становлять близько чверті усіх перевезень. Найбільш напруженими лініями вантажопотоків є Кривий Ріг — Дніпропетровськ — Дебальцеве, Кривий Ріг — Фастів — Львів, а також лінії до морських портів: Одеси, Бердянська, Маріуполя та ін.

Проблеми розвитку

Найважливішою проблемою для України при її інтеграції у європейську єдину залізничну систему є звуження ширини української залізничної колії (1524 мм) до європейського зразка (1435 мм), як у сусідніх Польщі, Словаччині, Угорщині та Румунії. Зараз на кордоні з цими державами існують складні системи переведення локомотивів і рухомого складу поїздів з колії на колію, що значно знижує ефективність роботи залізничного транспорту, зокрема в часі.


Нормативно-правова база